Рекомендації та поради

Щоб уберегти Вас від деяких, на жаль дуже поширених помилок, ми хочемо запропонувати Вам кілька порад. Прочитавши їх, подумайте, які для Вас і Вашої родини найбільш актуальні. Спробуйте виконувати хоча б їх. Якщо Вам вдасться розумно організувати життя Вашої дитини, це полегшить Вам взаємне пізнання, вбереже від багатьох неприємностей у майбутньому і подарує години спілкування з близькою людиною. Отже, деякі практичні рекомендації.

1. Будіть свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки, навіть якщо вчора попереджали.

2. Не квапте. Уміння розраховувати час – Ваша задача, і якщо Вам це погано вдається, це не провина дитини.

3. Не відправляйте дитину в школу без сніданку: до шкільного сніданку їй доведеться багато попрацювати.

4. У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи: «дивись не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» і т. ін. Побажайте дитині удачі, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів – у неї попереду важкий день.

5. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань, дайте розслабитися. Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо прагне поділитися чимось, не ігноруйте, не баріться, послухайте – це не займе багато часу.

6. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість сама.

7. Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати прочухана, постарайтеся, щоб Ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. До речі, завжди не зайве вислухати «обидві сторони» і не поспішати з висновками.

8. Після школи не поспішайте сідати за уроки, необхідно дві, три години відпочинку (а в першому класі добре б години півтори поспати) для відновлення сил. Найкращий час для приготування уроків з 15 – ої до 17 – ої години.

9. Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після 15 – 20 хвилин занять необхідні 10 – 15 хвилинні «перерви». Краще, якщо вони будуть рухливими.

10. Під час приготування уроків не сидіть «над душею». Дайте дитині можливість працювати самій. Але вже якщо потрібна Ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка («не хвилюйся, все вийде», «розберімося разом», «я тобі допоможу»), похвала (навіть якщо не дуже виходить).

11. У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: «якщо ти зробиш, то…», деколи умови стають нездійсненними незалежно від дитини і Ви можете опинитися в дуже складній ситуації.

12. Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли Ви будете належати тільки дитині, не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.

13. Виробіть єдину тактику спілкування всіх дорослих у сім’ї з дитиною, свої розбіжності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без дитини. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом. Не вважайте зайвою літературу для батьків, там Ви знайдете багато корисного.

14. Пам’ятайте, що протягом навчального є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення, знижена працездатність. Це:

перші 4 – 6 тижнів для першокласників;

3 – 4 тижні для учнів 2 – 4 класів;

кінець другої чверті;

перший тиждень після зимових канікул;

середина третьої чверті.

У ці періоди слід бути особливо уважними до стану дитини.

15. Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане почування. Найчастіше це об’єктивні показники труднощів навчання.

16. Врахуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо «ти вже великий» 7 – 8 річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве прогладжування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, що накопичилося за день, спокійно заснути. Намагайтеся не згадувати перед сном неприємностей, не з’ясовувати стосунки, не обговорювати завтрашню контрольну і т.ін.

Завтра новий день, і Ви повинні зробити все, щоби він був спокійним, гарним і радісним. Трошки напружившись, можна прожити його без нервування і нотацій. 

 Поради батькам учнів 5 класу!

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою – початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній – все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Шановні батьки!

Постарайтеся забезпечити дитині

спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим,

зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.

2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий; поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.

3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу в тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всій школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це – природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим. Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога. Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини» :

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи. Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, редагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми. Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини. Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень. Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі. З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми – купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися – купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності.

6. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

 П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1) Слабка навчальна підготовка у початкових класах.

2) Несформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.

3) Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.

2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.

3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

4. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

 Активна батьківська допомога школі – обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

В наш час атмосфера в родині випускника є основою для формування успішного настрою до попередньої підготовки і подальшої здачі іспитів у школі. Також це є головним фактором соціально-психологічної адаптації в такій перехідній ситуації в житті.
При цьому перед батьками стоїть дуже важливе завдання, для здійснення якої необхідні такі якості як відповідальність, вміння володіти собою, активність, чуйність. Дуже важливо зрозуміти, що коїться в душі у свого чада і допомогти впоратися з негативними емоціями, які можуть переповнювати дитини. 
Школяру необхідна допомога з боку батьків для того, щоб шляхом створення сприятливої атмосфери добра, уважного ставлення і заохочення його діяльності, розвинути про себе позитивне враження.
Важливо пам’ятати про те, що недолік позитивного стимулювання і переважання негативної оцінки з боку сім’ї в процесі підготовки дитини до іспитів породжує почуття невпевненості в собі, внутрішньої незахищеності і навіть страху перед майбутніми випробуваннями.
Для того, щоб допомогти своєму чаду в підготовчій роботі і самої здачі іспитів, важливо постаратися цю ситуацію майбутнього випробування заздалегідь змоделювати разом з ним. Необхідно поговорити з випускниками минулого року, може навіть і з їх батьками, відвідати вуз, в який планує вступати ваша дитина після закінчення навчання в школі.
Враховуючи індивідуальні фізіологічні та психологічні особливості конкретного школяра, треба підібрати шляхи вирішення ситуацій, які можуть з’явитися на самому іспиті. У наш сучасний час вам не складе особливих труднощів знайти відповідну літературу за саморегуляції, аутотренингам і ауторелаксации. Інтернет просто завалений подібного роду статтями. Ваше завдання-навчитися самим і навчити своє чадо цим прийомам саморегуляції і розслаблення. Можна навіть програти можливу ситуацію, в якій цей навик нагоді студенту на іспиті.
Навіть якщо ваша дитина не надійде в бажаний вуз, для нього дуже важлива ваша психологічна підтримка. У такій ситуації дитина може особливо гостро відчувати образу, розчарування і навіть деяку провину перед батьками, що не виправдав їхні надії. Ось тоді і спливають обов’язки батьків, а саме допомогти подолати або пом’якшити пригнічений стан дитини, викликане цією ситуацією. Важливо не драматизувати її, а разом зі своїм чадом продумати шляхи виходу із з’явилася проблеми. Треба постаратися самим прийняти цю ситуацію і допомогти дитині до її прийняття.
Скрізь треба знаходити позитивні моменти і вміти концентруватися на них. Це може заспокоїти, зорієнтуватися і в підсумку знайти відповідне рішення, знизити суб’єктивну значимість даної ситуації. Важливо не піддаватися своїм емоціям, набагато краще спробувати знизити значимість проблемної ситуації для себе і дитини. Наприклад, ви можете сказати: «Нічого жахливого не сталося! Найбільш важливо для мене добробут нашої сім’ї і здоров’я моєї дитини! Безвихідних ситуацій не буває!»
У кожної людини є якісь проблеми – великі й дрібні. Він вирішує одну, а потім стикається вже з іншого. Навіть, якщо людина постарається втекти від конкретної проблеми, він обов’язково знайде нову. Життя без проблем – це не життя. Керуючись у своїх діях такими принципами, як «Я можу» і «Я повинен», можна домогтися дуже багато чого. Так людина самоориентирует себе на досягнення кращого результату і плекає собі успіх.
Успішна здача іспиту дуже залежить від емоційного настрою і, звичайно, від ставлення до цього самих батьків. Спробуйте виконати порад, які допоможуть вашим дітям краще підготуватися до майбутніх іспитів:
1. Домашня обстановка відіграє важливу роль. Необхідно забезпечити для дитини комфортні умови для занять і стежити за тим, щоб ніхто з домашніх не заважав йому.
2. Здоров’я вашого чада набагато важливіше, ніж оцінка, отримана на іспиті. Постарайтеся створити тиху і спокійну атмосферу в сім’ї. Уникайте конфліктних ситуацій, що порушують цей спокій. Навчіть дитину вірити в те, що йому обов’язково пощастить на іспиті і не тільки. 
3. Важливо і харчування школяра. Необхідно включити в його раціон продукти, що стимулюють роботу головного мозку. Наприклад, горіхи, сир, риба і так далі. 
4. Можна ознайомити школярів з методикою підготовки до іспитів, скориставшись ресурсами інтернету. Підготуйте кілька варіантів тестових завдань з екзаменується предмету і проведіть тренування. Як відомо, тестування відрізняється від письмового та усного іспиту.
5. Займіться розподілом тим підготовки по днях.
6. Важливо при тренувальних тестувань, привчати дитину розраховувати і вміти розподіляти відведений на тест-який час. Можна дати йому годинник на іспит, навіть якщо в звичайний час він їх не має. 
7. Не кажіть дитині, що витратили багато грошей на репетитора для індивідуальних занять з ним. Це може породити почуття провини і, отже, викликає стрес.
8. Не допускайте перевантажень! Помірно дозуйте підготовчу навантаження. 
9. Постарайтеся підвищити впевненість дитини в собі, підбадьорюйте його. 
10. Не думайте про суму балів, яку може отримати школяр на екзамені. Постарайтеся вселити йому думку, що дані бали не є показником його реальних можливостей.
11. Дуже важливо напередодні іспиту не давати підвищуватися тривозі школяра, адже це може негативно позначитися на результаті роботи. В силу свого віку, він може не впоратися зі своїми переполняющими емоціями і просто «зірветься».
12. Ще одна помилка батьків – це обіцяну винагороду за добре здані іспити. Все може обернутися тим, що школяр під час підготовки буде думати тільки про заохочення, ніж про самому іспиті. І можливо на самому іспиті, у нього не вийде сконцентруватися на виконанні завдань.
13. Напередодні іспиту постарайтеся забезпечити дитині повноцінний відпочинок, вона повинна, як слід виспатися.
14. Після пройденого іспиту ні в якому разі не критикуйте дитину. 
Допоможіть дитині, якщо він отримав низьку оцінку або зовсім провалив іспит. Постарайтеся разом з нею зрозуміти, в чому причина такої невдачі і обговоріть випливають з цього висновки. Сподіваюся, моя стаття виявиться вам корисною і надасть реальну допомогу. Спасибі!