Close

Поради батькам щодо психологічної підготовки

дитини до школи 

Запам’ятайте, що основними психологічними причинами виникнення труднощів адаптаційного періоду є такі:

недостатній досвід спілкування з дорослими і однолітками;

— недорозвиненість мовлення;

надмірно емоційний характер спілкування з дитиною у сім’ї; несформованість звички виконувати вимоги дорослих та дотримуватися певних правил поведінки;

— побоювання, недовіра до школи внаслідок неправильної орієнтації з боку батьків.

          Добре, якщо Ви зацікавите дитину школою, викличете бажання навчатись. Розкажіть про життя учнів, зі свого досвіду.

          Дитині значно легше буде пристосуватися до умов школи, якщо в сім’ї вона оволодіє певними необхідними навичками самостійності: 

— складати підручники, зошити та шкільне приладдя в портфель (бажано привчити дитину робити це заздалегідь, звечора);

— самостійно та охайно складати одяг для уроків фізичної культури;

— впорядковувати свій письмовий стіл та ігровий куточок;

          Не виявляйте у присутності дитини своїх переживань щодо того, як їй буде у школі, сумнівів, чи доброю до неї буде перша вчитель Навпаки, демонструйте радість з приводу майбутнього вступу дитини до школи, впевненість у тому, що на неї чекають доброзичливі вчителі, цікаві знання, приємні товариші.

Поради психолога щодо впливу телебачення , комп’ютера, ЗМІ на розвиток дитини

Телебачення і здоров’я дітей

            Проблема «діти і телебачення» хвилює всіх: і батьків, і педагогів, і лікарів. Сьогодні для кожної дитини телебачення стало улюбленою іграшкою або книгою. Працівники цієї галузі розраховують на те, що діти за допомогою батьків переглядатимуть передачі вибірково залежно від уподобань, віку. Адже, про що свідчать лікарі-гігієністи, більшість дошкільнят дивляться телевізор без розбору, від 40 хв до 2-х годин на день, тобто до 14 годин на тиждень. Таким чином, щоденний перегляд телепередач формує у дітей звичку проводити щовечора біля екрану, якою б не була передача. А кожний вільний вечір – це час для розвитку здібностей дитини, спілкування дітей із дорослими, для ігор, під час яких дитина активно засвоює інформацію. А телепередачі не потребують від маленького спостерігача особистої участі, тому перетворюють його на пасивного глядача.

                 Вихователі та батьки повинні особливу увагу звернути на дітей, які часто хворіють, мають гіпертрофію мигдалин 2-3 ступенів, аденоїди І ступені, функціональні серцеві зміни, невротичні реакції (висока збудженість, роздратованість, плаксивість, задерикуватість) та інші відхилення у поведінці або стані здоров’я. Дошкільник не повинен сидіти біля телевізора більше ніж 30 хвилин. Вечірню казочку діти можуть переглядати щодня, триває вона не більше ніж 15 хв і налаштовує на те, що день завершився і час спати.

     Двох-трьох дитячих передач на тиждень достатньо для дошкільників. Для попередження зорового напруження під час перегляду телепередач дуже важливими є 3 моменти: відстань глядача від екрана, освітлення в кімнаті, якість зображення на екрані. Розташовуватися телевізор повинен на рівні очей сидячого або трохи нижче. Якщо дитина носить окуляри, то під час перегляду передачі їх необхідно надіти, щоб зайвий раз не напружувати зір. Таким чином, нормальний розвиток і стан здоров’я дитини залежить від режиму її дня. У багатьох випадках, у постійному порушенні режиму винне не телебачення, а ставлення до нього у сім’ї, спосіб життя якої передається дітям.



 

Блог практичного психолога

Краматорського НВК (ЗОШ №32 – ДНЗ)

Раковської Олени Василівни

https://psyholognvk.blogspot.com/