Годинник

horoscop 2009 free online movies horoscop 2010 | horoscop saptamanal | horoscop zilic | horoscop |

Get Adobe Flash player
Счетчик
Яндекс.Метрика
Archives
  • 2018 (17)
  • 2017 (71)
  • 2016 (42)

Архивы за Ноябрь, 2016

Акція «Збережи ялинку»

Кожний рік у грудні учні нашої школи беруть участь у традиційній акція Всеукраїнської екологічної ліги «Збережи ялинку».

ggrngs7slp0

Мета акції – схилити громадян України відмовитися від передноворічного винищення хвойних дерев та показати шкідливі наслідки передноворічного вирубування хвойних дерев. Акція спрямована не тільки на попередження незаконної рубки сосен та ялин, а й на формування громадської думки про «ялинкову» проблему шляхом пропаганди заміни живих дерев на композиції з гілля. Використання «лапника», що залишається в лісі на місцях санітарних рубок, лісосіках і навіть інколи спалюється, збереже життя багатьом деревам і дасть суто економічний ефект.

 

rdqhdbghq-sВ цьому році акція почалася з цікавої зустрічі з працівниками регіонального ланшафтного парку «Краматорський». Головний спеціаліст з рекреації та екологічного виховання Пономаренко В.С провів цікавий   брейн-ринг серед учнів 7А та 7Б класів, команда переможців 7А класу отримала цікаві та потрібні подарунки. Під час зустрічі, семикласники виказували власні думки, як зберегти ялинку й відсвяткувати Новорічні свята.  Думки учні розділилися:  деякі вважали, що найкраще використовувати штучні ялинки, інші запропонували посадити ялинку на власному подвір’ї  і прикрашати на вулиці, найбільш креативною була думка – святкувати Новий рік у лісі.

Серед учнів 1-4 класів був проведений конкурс малюнків «Збережи ялинку».  Переможці конкурсу отримали цікаві подарунки від працівників РЛП «Краматорський». Перше місце отримала учениця 4А класу Бездєточна Олександра.

 Акція продовжується, наступним її етапом стане конкурс «Зроби ялинку». Створити відчуття свята, радісного очікування новорічного дива можна й без знищення дерев. Набагато цікавіше прикрашати соснові чи ялинові гілки, виготовляти традиційні українські «ялинки» – дідухи з колосків, калини, створювати новорічні композиції, які можуть стати гарним подарунком для рідних і друзів та прикрасять домівку, шкільну аудиторію чи класну кімнату. 

Гарних свят у гарному настрої!

 

Переможці

Переможці
Изображение 1 из 7

Юні волейболісти

 

 

20161205_082516

А могли і краще…

Вітаємо!!!

ВІТАЄМО!!!

УЧЕНИЦЮ 11 КЛАСУ

ПЕТРІГУ  ДАРЮ,

ЯКА ПОСІЛА

ІІІ місце

У МІСЬКОМУ КОНКУРСІ

ІМЕНІ ПЕТРА ЯЦИКА




 

ВІТАЄМО!!!

УЧЕНИЦЮ 11 КЛАСУ

ГАШКОВИЧ КАТЕРИНУ,

ЯКА ПОСІЛА

ІІІ місце

У МІСЬКІЙ ОЛІМПІАДІ

З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Голодомор 1932—1933 рр. в Україні

Голодомор 1932—1933 рр. в Україні, його причини та наслідки

 

Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.

Аналіз тодішніх подій переконливо свідчить, що в українському селі мали місце всі елементи політики геноциду. Такого висновку дійшли і члени Міжнародної комісії з розслідування голоду в Україні, яка працювала д 1988—1990 рр. Геноцидом українського народу визнали голодомор 1932—1933 рр. Верховна Рада України, а також понад півтора десятка країн світу. Низка зарубіжних парламентів готують таке визнання.

Головною причиною голодомору 1932—1933 рр. була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Адже сам Сталін визнавав, що загальний урожай зерна в 1932 р. перевищував урожай 1931 р. Інакше кажучи, харчів не бракувало. Проте держава цілеспрямовано конфісковувала більшу їх частину, в т. ч. зерно, яке призначалося для насіннєвого, страхового і фуражного фондів, ігноруючи заклики і попередження українських представників з місць. Це прирекло мільйони людей на смерть від голоду, який неможливо назвати інакше, як штучний. Спроби протидіяти насильству жорстоко придушувалися. Вище партійно-державне керівництво Української СРР, зокрема генеральний секретар КП(б)У С. Косіор, голова ВУЦВК Г. Петровський, голова Раднаркому України В. Чубар, не знайшло в собі політичної волі та особистої мужності протистояти диктату Й. Сталіна, фактично ставши слухняним знаряддям у його руках.

Голод, що поширювався протягом 1932 р., набув найстрашнішої сили на поч. 1933 р. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тис. осіб, щогодини — 1 тис, щохвилини — 17. Середня тривалість життя українців у 1933 р. у чоловіків становила 7,3 року, а в жінок — 10,9 року.

Залишившись без хліба, селяни їли мишей, щурів та-горобців, кісткову муку і кору дерев. Відбувалися численні випадки канібалізму (лише офіційно за фактом канібалізму 1933 р. в Україні було зареєстровано 2 тис. кримінальних справ). Конфіскації збіжжя тривали, незважаючи на те, що з голоду вимирали цілі села. За вказівкою московських емісарів В. Молотова, Л. Каґановича, П. Постишева, які керували хлібозаготівлею в Україні, коли хліба не було, забирали сухарі, картоплю, сало, соління, тобто всі запаси їжі. Траплялися випадки, коли вилучали навіть шкіряні речі, щоб їх не варили та не їли. Купи зерна та картоплі, зібрані на залізничних станціях для вивезення в Росію, нерідко гнили просто неба. Але охорона не підпускала до них селян. 7 серпня 1932 р. ВЦВК і РНК СРСР ухвалили постанови “Про охорони соціалістичної власності”, за якою за крадіжку колгоспного майна вводилася “вища міра соціалістичного захисту” — розстріл з конфіскацією всього майна або позбавлення волі на термія не менше 10 років. Як крадіжка кваліфікувалася навіть спроба принести додому з колгоспного поля жменю зерна, щоб нагодувати голодних дітей. Не дивно, що сучасники називали цю постанову “законом про п’ять колосків”.

 

Намагаючись врятуватися, тисячі селян, незважаючи на те, що шляхи, які вели до міста, були блоковані, все ж пробивалися туди в надії купити хліба. Однак сільським жителям продавати хліб заборонялося. Не знайшовши порятунку в місті, вони вмирали там просто на вулицях. У Харкові, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві, Києві, інших містах померлих від голоду кожного ранку збирали і вивозили до братських могил.

Аби позбавити селян можливості дістати щось для харчування, їм не дозволялося також найматися самостійно на роботу на промислові підприємства, переходити або переїжджати в Росію. На кордоні з нею, як і з Білоруссю, а тим більше з Румунією та Польщею, стояли загороджувальні загони, які розстрілювали втікачів з України.

Трагічною була доля селянських дітей, котрим випало відчути на собі пекло Голодомору. “Була весна 1933 р., — згадує один із очевидців, — білим цвітом цвіли вишні, яблуні, були погожі весняні теплі дні, але сільські діти не бігали, не гралися, а сиділи попід тинами з попухлими ногами, складеними в калачик. У той час у кожному класі сільської школи висів лозунг: “Спасибі товаришу Сталіну за щасливе дитинство!”

Рятуючи дітей від голодної смерті, окремі батьки будь-якою ціною везли їх до міста і залишали в установах, лікарнях, просто на вулицях. “Хто не мав іншого рятунку, — згадує Р. Дзюбіна, яка під час Голодомору проживала на Київщині, — виходили до поїзда і під час руху закидали своїх дітей до вантажних вагонів, надіючись на те, що їх десь хтось зніме і таким чином дитина виживе”. Лише у Вінниці, згідно з офіційними даними, міліція підібрала за перші дні травня 1933 р. 20 підкинутих немовлят. За той самий час в інших дев’яти населених пунктах знайдено ще 304. А скільки їх було загалом по Україні?!

 

Тисячі дітей-сиріт, як свідчать документи, бродили поодинці та групами по селах, дехто помирав на дорозі, інші добиралися до міст, залізничних станцій, просили милостиню, вчиняли дрібні крадіжки. Наприкінці червня 1933 р. на станції Козятин міліція затримала 307, а-в липні — 1340 голодних безпритульних дітей. Таке саме становище склалося у Жмеринці, Вапнярці, інших великих і малих залізничних станціях. Чимало з цих дітей помирало. Зокрема, на початку червня 1933 р. на тій самій станції Козятин знайдено 15 померлих від голоду дітей.

Допомогу голодуючим намагалися надати західні українці. Зокрема, вони пускали плоти з харчами Збручем і Бугом. Польські прикордонники, знаючи про Голодомор, дивилися на це крізь пальці. Проте на протилежному березі радянські прикордонники стріляли в українців, які намагалися підхопити ті плоти.

Загалом у 1932—1933 рр. в Україні загинуло від 7 до 10 млн. осіб. Особливо болісно лихо відобразилося на дітях: у багатьох селах після голоду закривалися школи — їх більше нікому було відвідувати. Тим самим підривалася етнічна основа становлення української нації — село, знищувався прошарок, від якого залежали процвітання суспільства, здатність його до розвитку.

Трагедію українського села Й. Сталін та його оточення сприймали як чергову перемогу комуністичної ідеї. Так, один із соратників “вождя народів” М. Хатаєвич, обраний наприкін. 1932 р. членом політбюро, другим секретарем ЦК КП(б)У, з гордістю заявляв: “Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну”.

Голодомор став найбільшою трагедією за всю історію українського народу. За масштабом, жорстокістю, цинізмом і організованістю з боку влади та наслідками для майбутніх поколінь він не має аналогів в історії людства. Демографічна катастрофа посіяла в душах мільйонів людей фізіологічне почуття страху, необоротно вплинула на генофонд нації. (Згідно з Указом Президента України, починаючи з 2000 р. у четверту суботу листопада в нашій державі щорічно відзначається День пам’яті жертв Голодомору і політичних репресій.)

1

1
Изображение 1 из 11

«Біологічні дослідження та винахідництво»

26 листопада Донецький обласний еколого-натуралістичний центр зібрав учасників другої обласної конференції дітей, учнівської та студентської молоді «Біологічні дослідження та винахідництво» у затишній залі ЗОШ І-ІІІ ст. з профільним навчанням №35.

img_0549

    Конференція проводилася з метою залучення молоді до науково-дослідницької та експериментальної роботи, підбиття підсумків обласних етапів Всеукраїнських конкурсів: «Юний дослідник», «Винахідницьких і раціоналізаторських проектів еколого-натуралістичного напряму», «Юний зоолог і тваринник», «Юний ботанік і рослинник», Міжнародного конкурсу молодіжних проектів з енергоефективності «Енергія і середовище».

img_20161126_093613-1   Це вже п’ята конференція, що проводить ДОЕНЦ в Краматорську. Ця зустріч об’єднала юних дослідників і винахідників в галузі природничих наук та їх керівників-педагогів з різних міст і районів Донецької області. До оргкомітету конкурсу було надіслано 114 дослідницьких робіт. Особливий інтерес до конференції проявили наймолодші конкурсанти (41 дитина віком від 9 до 12 років). Також на конференції в різних напрямках презентувалися роботи найстарших дослідників – студентів вишів та коледжів. Найчисельнішою групою на конференції були старшокласники області. Загалом у роботі конференції взяли участь 165 юних дослідників природи та їх педагогів та батьків з міст Краматорська, Костянтинівки, Добропілля, Дружківки, Часів Яру, Мирнограду, Торецька, Слов’янська, Лиману, Новгородського, Покровська, Білозерська, а також Костянтинівського, Покровського, Лиманського, Добропільського, Великоновосілківського, Мар’їнського районів. 

Троє учнів нашої школи також брали участь у конференції, а саме:

  • учениця 11 класу Смусенок Євгенія з роботою  «Дослідження успадкування деяких фенотипових мендельських ознак у популяції мешканців селища Шабельківка» (керівник – учитель біології, заступник директора КрамНВК Тесленко Н.В.);
  • Мартиненко Микита – учень 8Б класу з роботою «Щоб мрія стала справою життя. Проблеми старого саду яблунь вітчизняних сортів: відновлення та збереження.» (керівник – учитель біології  Дрига Н.І.);
  • Скряга Валерія – учениця 7Б класу, вихованка гуртка ЦПР з роботою «Визначення ступеня схильності до офідіофобії серед школярів міста Краматорська і засобів, які використовують змії в цілях самозахисту» (керівник – Ксенжук О. І., керівник творчого об’єднання юннатів і зоологів ЦПР).

Учні на високому рівня захистили свої роботи і, як результат,   отримали призові місця, а саме:

Смусенок Євгенія  – ІІ місце у секції «Винахідницькі та раціоналізаторські проекти еколого-натуралістичного напряму»;

img_5165

Мартиненко Микита – ІІ місце у секції «Юні ботаніки та рослинники»

img_5186

Скряга Валерія – ІІІ місце у секції «Винахідницькі та раціоналізаторські проекти еколого-натуралістичного напряму»

Вітаємо учнів  з перемогою!

Юні ДЖУРИ

ВІТАЄМО!!!

ПЕРЕМОЖЦІВ МІСЬКОГО ЕТАПУ

ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ДИТЯЧО-ЮНАЦЬКОЇ

ВІЙСЬКОВО-ПАТРІОТИЧНОЇ ГРИ «СОКІЛ» («ДЖУРА») –

РІЙ ДЖУР «КОТИГОРОШКО» у складі учнів 7-8 класів НВК:

СОЛОЩЕНКО ДМИТРО (8-А) – РОЙОВИЙ

ЖУРАВЛЬОВ РУСЛАН, КОЗІК ЯРОСЛАВ (8-Б), ЯКУБА ВЛАДИСЛАВ (8-А), ГРИБІНЮК ДАНИЛ, АСТРАХАНЦЕВ ІЛЛЯ, КИШКОВСЬКА ДАР’Я (7-А), СКРЯГА ВАЛЕРІЯ, ШАПАРЕНКО ВАЛЕНТИН, ТИХОМИРОВ ДМИТРО (7-Б),

який посів

ІІІ місце
у  змаганнях “ВПОРЯД”,

ІІІ місце
у  змаганнях “ЛАВА НА ЛАВУ”

та

І місце
у  змаганнях “ЛИНВА”

dsc_0265

РОЗУМНИЧКИ!!!

ВІТАЄМО!!!

УЧНЯ 11 КЛАСУ
ГРІБІНЮКА СТАНІСЛАВА,
ЯКИЙ ПОСІВ
ІІІ місце
У МІСЬКІЙ ОЛІМПІАДІ
З ІСТОРІЇ

ВІТАЄМО!!!

УЧНЯ 8 КЛАСУ
КОЛЕСНИКОВА ДАНИЛА,
ЯКИЙ ПОСІВ
ІІІ місце
У МІСЬКІЙ ОЛІМПІАДІ
З ІСТОРІЇ

День Гідності і Свободи

Шкільний музей «Память»,  21 листопада відзначення Дня Гідності і Свободи.

img_20161121_115908

img_20161121_114423

День Гідності та Свободи

01

Україна, 2014-й: «Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», – зазначив глава держави, Петро Порошенко.

Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято – День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.

День Свободи в Україні був затверджений Президентом України Віктором Ющенко, враховуючи історичне значення революційних настроїв.

22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді – грудні 2004 року.

Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати – Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.

На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.

Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 “Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят” і відзначався з 2012 року – 22 січня.

Після подій 2013-го – 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 – лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» – йдеться в Указі № 872/2014.

В цей День проект DilovaMova.com приєднується до привітань на адресу всього українського суспільства! Єдність і свобода робить нас гідними нащадками наших батьків! Будемо з шаною зберігати і захищати цей безцінний скарб! Хай береже нас усіх Господь і слава Йому за цю прекрасну країну – Україну!

Знову вітаємо!!!

ВІТАЄМО!!!
УЧЕНИЦЮ 11 КЛАСУ
ПЕТРІГУ ДАРЮ,
ЯКА ПОСІЛА
І місце
У МІСЬКОМУ КОНКУРСІ
 ІМЕНІ Т.Г.ШЕВЧЕНКА

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

КРАМАТОРСЬК ВІДЗНАЧИВ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ТОЛЕРАНТНОСТІ

16 листопада в Палаці культури ім. Леоніда Бикова з ініціативи Облдержадміністрації та за підтримки Програми розвитку ООН під гаслом «Донеччина за толерантність» відбулися заходи з нагоди Міжнародного дня толерантності, які відвідали учні 8х класів Краматоського НВК ( ЗОШ № 32-ДНЗ)

1

1
Изображение 1 из 12

Language site
Translate »